Мамо

В моїй голові новий кінофільм
І його номіновано у Каннах (у Каннах)
Твій дотик, ніби в венах морфін
Там ти, така бездоганна (бездоганна)
Знаєш, скільки сказано було до (до)
За повтор оголошена догана (догана)
Моя золота, вічно молода (ага)
Ти, ти така бездоганна

Я пам'ятаю обійми твої, я їх бачила вчора у сні (Мама)
Сиві колоски в твоїй голові, але карі очі завжди ясні (Мама)
І серед людей я б не була де від твоїх грудей все тепло іде (Мама)
Знаю, цей світ ще врятує любов, але поки я знов скажу тобі

Мама, я дякую, дякую, дякую!
Дяка за всяке, і хочеться плакати
Я цим відлякую, знаю, та ти не нервуй
Доня твоя переверне цю гру
Ми різні (різні)
Із тіста одного не звариш сім страв
І дійсно, нерви залізні
Кидало життя через радість і страх

Коли поруч ти, ми ніби сестри
Коли ні — то серце знає, хто завжди чекає
Ранила так глибоко словами
І ці чорні плями в кармі, пробач мене, Мамо
З ким би не була я скільки часу
Я зникала часто, я як суцільна проблема
Все моє поділено на грані:
В будь-якому стані я поверталась до тебе
А зараз все давним-давно інакше, типу
Будні набувають образ лакшері тріпу
Поруч завжди купа цих стереотипів:
Яблуко від яблуні... Знаєш, а нехай мені
Кажуть це часто. Повітря в борошно
Вони сліпі, Мамо, в їх серці порожньо
Вони не навчені, зрозуміють згодом
Знаєш чудово це, дивишся в воду
І прикладом, ніби персонаж із казки
Ти розділяєш біль і бачиш їх наскрізь
Знаю, що все так заплутано, Мамо
Подаруй світло їм з власного храму
Просвіти голови й душі блукаючі
Як ми жили й досі, сліпо не каючись
Риба об лід, заблукали у млі
Діти твої, тобто діти Землі

Я є ким я є, і ти є ким ти є
Цим завдячую тобі, Мамо
Хто коріння своє забувати дає
В того першого кинуть камінь
Я є ким я є, і ти є ким ти є
Цим завдячую тобі, Мамо
Хто коріння своє забувати дає
В того першого кинуть камінь