Люди Як Кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен, на нашій землі
Люди, як кораблі
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода, а-а
Глибока і темна, до самого дна
До самого-самого дна

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

На глибині зустрічаються всі
Так, ніби, в морі місця нема, а-а
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води, а-а
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі (великі й малі)
Люди, як кораблі
Гордо пливем і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди, як кораблі
Гордо пливем і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

У-у-у-у-у-у-у, у-у-у
У-у-у-у-у-у-у, у-у-у
У-у-у-у-у-у-у, у-у-у
У-у-у-у-у-у-у, у-у-у